Menologiony tetraewangelii liturgicznych z oficyn lwowskich (XVII-XVIII w.)

  • Оксана Панкратьева Chrześcijańska Akademia Teologiczna w Warszawie
Słowa kluczowe: stare druki, tetraewangelia, Menologion, Lwów, tekstologia, tradycja liturgiczna

Abstrakt

Badania tekstologiczne menologionów (tzn. części minejnej kalendarza liturgicznego) starych druków cyrylickich tetraewangelii poświadczyły istnienie w nich pewnej liczby wariantów tekstu i osobliwości liturgicznych. Są one odbiciem starszej
rękopiśmiennej lub lokalnej tradycji sakralnej. Badania czterech miesięcy (wrzesień – grudzień) 76 (spośród wszystkich 120) starych druków tetraewangelii, włącznie ze wszystkimi ośmioma tetrami wydanymi we Lwowie w XVII i XVIII wieku, potwierdziły możliwość podzielenia cyrylickich Ewangelii na podstawie wariantów tekstowych oraz osobliwości liturgicznych na kilka grup. W artykule zostały przedstawione elementy charakterystyczne wyłącznie dla wszystkich tetraewangelii lwowskich w tym wydzielonej jednej podgrupy składającej się z dwóch wydań. Wyniki niniejszego badania ukazują w pewnym stopniu proces formowania się i ewolucji oraz wzajemnych wpływów różnych druków cyrylickich oraz tradycji liturgicznych.

Bibliografia

Альберти А. (2016). Text und Textwert. Мюнстерская методика и оценка разночтений славянских евангелий. Studi Slavici XIII: 307-335.

Амфилохий архимандрит. (1882). Четверо-евангелiе Галичское 1144 года сличенное съ древле-Славянскими рукописными Евангелiями XI-XVII в. и печатными: Острожскимъ 1571 и Кiевскимъ 1788 г. съ греческимъ евангелскимъ текстомъ 835 года. Т. I. Москва.

Амфилохий архимандрит. (1883). Четверо-евангелiе Галичское 1144 года сличенное съ древле-Славянскими рукописными Евангелiями XI-XVII в. и печатными: Острожскимъ 1571, Кутейнскимъ 1652 и Кiевскимъ 1788 г. съ греческимъ евангелскимъ текстомъ 835 года. Т. II. Москва.

Бондар Н.П. (2015). Взаємовпливи кирилічних видань Євангелій другої половини ХVІ – середини ХVІІ ст. вільнюського та львівського друку. W Науковий потенціал славістики: Історичні здобутки та тенденціі розвитку. Тези доповідей міжнародної наукової конференції до дня слов’янської писемності і культури (Київ, 21 травня 2015 р.). Київ, 109-112.

Воскресенский Г.А. (1894). Евангелiе отъ Марка по основнымъ спискамъ четырехъ редакцiй рукописнаго славянскаго евангельскаго текста съ разночтенiями изъ ста восьми рукописей Евангелiя XI-XVI вв. Сергиевъ Посадъ.

Воскресенский Г.А. (1896). Характерическiя черты четырехъ редакцiй славянского перевода Евангелiя отъ Марка по сто двенадцати рукописямъ Евангелiя XI-XVI вв. Москва.

Дограмаджиева Е. (1993). Състав на славянските ръкописи четвероевангелия. Palaeobulgarica, XVII (2): 3-21.

Дограмаджиева Е. (2010). Месецословните четива в славянските ръкописни Евангелия (X-XVII в.). (=Кирилло-Методиевски Студии. Кн. 19). София.

Евангелие от Иоанна в славянской традиции (Novum Testamentum Palaeoslovenice I), изд. подготов. А.А. Алексеев, А.A. Пичхадзе, М.Б. Бабицкая, И.В. Азарова, Е.Л. Алексеева, Е.Л. Ванеева, А.М. Пентковский, В.А. Ромодановская, Т.В. Ткачева, Санкт-Петербургское Отделение Российского Библейского Общества – Славянский Библейский Фонд Российской Академии Наук, Санкт-Петербург 1998.

Евангелие от Матфея в славянской традиции (Novum Testamentum Palaeoslovenice II), изд. подготов. А.А. Алексеев, И.В. Азарова, Е.Л. Алексеева, М.Б. Бабицкая, Е.Л. Ванеева, А.A. Пичхадзе, В.А. Ромодановская, Т.В. Ткачева, Санкт-Петербургский Государственный Университет Филологический Факультет – Синодальная Библиотека - Российское Библейское Общество Санкт-Петербургское отделение, Санкт-Петербург 2005.

Жуковская Л.П. (1976). Текстология и язык древнейших славянских памятников. Москва.

Иванова Н.П. (2010). История изучения месяцесловов и их значение в исследованиях по древнерусской хронологии (XVII – начало XX вв.). Известия Алтайского государственного университета. Серия История, политология. 4/1 (68/1): 108-114.

Исаевич Я.Д. (1962). Издательская деятельность Львовского братства в XVI—XVIII веках. Москва.

Лосева О.В. (1995). Месяцеслов Архангельского Евангелия 1092 г. W Архангельскому Евангелию 1092 года – 900 лет. Москва, 46-54.

Лосева О.В. (1999a). Месяцесловы древнерусских Евангелий XI-XII веков. Москва.

Лосева О.В. (1999b). Русские праздники в древнейших церковных календарях. Русское средневековье, 5-59.

Лосева О.В. (2001а). Русские месяцесловы XI-XIV веков. Москва.

Лосева О.В. (200b). Периодизация древнерусских месяцесловов ХI - XIV в. Древняя Русь 4: 14-35.

Лосева О.В. (2003). Праздники Святогробского Типикона в русских календарях XI‒XII веков. Православный палестинский сборник, 100, 132-141.

Людоговский Ф.К. (2006). Функционирование и эволюция служебного и четьего вариантов церковнославянского Евангелия в эпоху книгопечатания: постановка проблемы. W Лингвистическое источниковедение и история русского языка 2004-2005. Москва, 400-418.

Сергий архиепископ (Спасскiй). (1901). Полный месяцеслов Востока. T. 1-2. Изд. 2. Владимиръ.

Тиховский Ю. Мнимая типография Почаевского монастыря (с к. XVI до 1-й четв. XVIII в.) Киевская старина, 1895, Том 50, Июль. — С. 1–35; Сентябрь. — С. 248–281.

Шустова Ю.Э. (2009). Документы Львовского Успенского Ставропигийского Братства 1586/1788. Москва.

Ostapczuk J. (2010). Cerkiewnosłowiański przekład liturgicznych perykop okresu Paschalnego i święta Pięćdziesiątnicy w rękopiśmiennych ewangeliarzach krótkich. Warszawa.

Ostapczuk J. (2011). Starodruki cyrylickich ewangeliarzy w świetle cerkiewnosłowiańskiej tradycji. Rocznik Teologiczny 53(1-2): 87-106.

Ostapczuk J. (2013). Sobotnie i niedzielne perykopy liturgiczne z Ewangelii Mateusza w cerkiewnosłowiańskich lekcjonarzach krótkich. Warszawa.

Ostapczuk J. (2014). Stabilność cerkiewnosłowiańskiego tekstu Ewangelii w cyrylickich starych drukach lekcjonarzy. W Starodruki cyrylickie w zasobach parafialnych pogranicza polsko-słowackiego. Konferencja realizowana w ramach obchodów 1000 rocznicy śmierci i 20 rocznicy kanonizacji św. Maksyma Gorlickiego (Sandowycza). Gorlice, 10-24.

Ostapczuk J. (2016a). Menologion kijowskiego ewangeliarza pełnego z 1707 roku (uwagi wstępne na przykładzie miesiąca wrzesień). ELPIS 18: 65-73.

Ostapczuk J. (2016b). Евангелие от Матфея в старопечатных изданиях Четвероевангелий: предварительные замечания. W Современные проблемы археографии. Выпуск 2: Сборник статей по материалам конференции к 300-летию Библиотеки Российской академии наук 21-24 октября 2014 г. Pед. колл. Н.Ю. Бубнов, М.А. Вознесенская, В.А. Клишева, М.В. Корогодина, Ф.В. Панченко, В.Г. Подковырева. Отв. ред. И.М. Беляева. Сост. М.В. Корогодина. Санкт Петербург, 275-286.

Ostapczuk J. (2017a). Евангелие от Марка в старопечатных изданиях Четвероевангелий. Доклад прочитанный на Международной научной конференции, посвященной 510-летию создания Библейского сборника Матфея Десятого «Славянская Библия в эпоху раннего книгопечатания». Институт Русской Литературы (Пушкинский Дом) РАН, Библиотека Российской Академии Наук; 13–17 VI 2017 г., Санкт-Петербург.

Ostapczuk J. (2017b). O liczbie cyrylickich starych druków tetraewangelii ze Lwowa, ELPIS 19: 181-189.

Kurianowicz M. (2005). Соотношение старославянских и древнерусских черт в Яблочинском евангелии – памятнике XVIII века. Studia Wschodniosłowiańskie 5: 287-302.

Kurianowicz M. (2010) Словообразовательные отличия русского церковнославянского языка от старославянского языка на материале евангелия XVIII века. Дублеты. Studia Wschodniosłowiańskie 10: 127-131.

Kurianowicz M. (2012). Ewangeliarz z 1771 r. jako zabytek płd.-wsch. Polski. Analiza Tekstologiczna – inwersja. Prace językoznawcze XIV: 167-176.

Opublikowane
2018-12-16
Jak cytować
Панкратьева, О. (2018). Menologiony tetraewangelii liturgicznych z oficyn lwowskich (XVII-XVIII w.). Elpis, (20), 135-143. https://doi.org/10.15290/elpis.2018.20.14
Dział
Artykuły