O liczbie cyrylickich starych druków tetraewangelii ze Lwowa
DOI:
https://doi.org/10.15290/elpis.2017.19.21Słowa kluczowe:
cyrylickie stare druki, tetraewangelia, LwówAbstrakt
Artykuł został poświęcony cyrylickim starym drukom tetraewangelii drukowanym we Lwowie. Głównym jego celem było uściślenie liczby wydań zawierających wyłącznie tekst Ewangelii (bez pozostałych ksiąg Pisma Świętego). Informacje zawarte w katalogach i publikacjach naukowych wskazały, że do 1800 roku cyrylickie tetraewangelie drukowano około 120 razy, w tym jedenaście razy we Lwowie. Weryfikacja tych informacji umożliwiła uściślić dokładną liczbę liturgicznych Ewangelii wydanych we Lwowie: siedem w oficynie Bractwa Stauropigialnego pw. Zaśnięcia Bogurodzicy i jedna w zakładzie Michała Ślozki.Downloads
Bibliografia
Dubec R. (2010). Cyrylickie starodruki cerkiewne XVII-XVIII w. ze zbiorów instytucji kościelnych i parafii prawosławnych woj. małopolskiego. Katalog, Gorlice.
Garzaniti M. (2001). Die altslavische Version der Evangelien.Forschungsgeschichte und zeitgenossische Forschung (=Bausteine zur slavischen Philologie und Kulturgeschichte. Neue Folge. Reihe A: Slavistische Forschungen. Bd. 33), Böhlau Verlag. Köln-Weimar-Wien.
Isajewycz J. (2005). Z dziejów parafialnych bractw cerkiewnych w metropolii kijowskiej od XVI do XX wieku. Rocznik Instytutu Europy Środkowo-Wschodniej, T. 3, 129-140.
Juda M. (2014). Uprzywilejowane drukarnie we Lwowie doby staropolskiej. Folia Bibliologica, 55/56, 2013-2014, 11-18.
Kawecka-Gryczowa A., Korotajowa K., Wojciech W. (1960). Drukarze dawnej Polski, od XV do XVIII wieku (zeszyt 6):Małopolska – Ziemie Ruskie (=Drukarze Dawnej Polski od XV do XVIII wieku, t. 10). Wrocław – Kraków.
Lepak R. (2013). Katalog druków cyrylicznych XVI-XVIII wieków w zbiorach biblioteki klasztoru oo. Bazylianów w Warszawie (=Bazyliańskie Studia Historyczne 3), Warszawa.
Naumow A., Kaszlej A. (2004). Rękopisy cerkiewnosłowiańskie w Polsce, Katalog, Wydanie drugie zmienione, Kraków.
Ostapczuk J., (2013a). Cerkiewno-słowiańskie rękopisy Ewangelii w Polsce. W Ku Słowu, ku Kościołowi, ku światu. Księga pamiątkowa ofiarowana Arcybiskupowi Jeremiaszowi (Janowi Anchimiukowi) w 70 rocznicę urodzin, red. K. Wojciechowska, W. Konach, Warszawa, 197-229.
Ostapczuk J. (2013b). Sobotnie i niedzielne perykopy liturgiczne z Ewangelii Mateusza w cerkiewnosłowiańskich lekcjonarzach krótkich, Warszawa.
Ostapczuk J. (2016). Неизвестный пергаментный отрывок кириллического Евангелия апракос полного из библиотеки Духовной семинарии Госианум в Ольштыне, Scripta&E-Scripta, XVI-XVII (w druku).
Zubrzycki D. (1836). Historyczne badania o drukarniach rusko-słowiańskich w Galicyi, Lwów.
Александрович B. (2007). Нововіднайдені джерельні матеріали до біографії львівського друкаря Михайла Сльозки. Вісник Львівського Університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології, Вип. 2. 172-191.
Архив Юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, высочайше учрежденную при Киевском Военном, Подольском и Волынском генерал-губернаторе, Ч. 1, Т. 12: Акты, относящиеся к истории Львовского Ставропигиального братства (продолжение), Киев 1904.
Бондар Н.П. (2002). З досвіду атрибуції кириличних видань Національної бібліотеки України імені ВІ Вернадського: міфічне львівське Євангеліє 1683 р. друкарні Львівського братства. Рукописна та книжкова спадщина України 7: 42-51.
Бондар Н.П. (2015). Взаємовпливи кириличних видань Євангелій другої половини ХVІ – cередини ХVІІ cт. вільнюського та львівського друку. W Науковии Потенціал Славістики Історичні Здобутки Та Тенденціі Розвитку. Тези Доповідей Міжнародної Наукової Конференції до дня слов’янської писемності і культури (Київ, 21 травня 2015 р.). Київ, 109–112.
Голубевъ С.Т. (1906). Объяснительные параграфы по истории западнорусской церкви. Киев.
Гусева А.А. (1997). Идентификация экземпляров украинских изданий кирилловского шрифта второй половины XVIIXVIII вв., Методические рекомендации. Москва.
Запаско Я.П., Ісаевич Я.Д. (1984). Пам`ятки книжкового мистецтва. Каталог стаpодруків виданних на Україні, Кн. II, Ч. I: 1701-1764, Львів.
Запаско Я.П., Мацюк О.Я. (1983). Львівські стародруки:Книгознавчий нарис, Львів.
Зубрицький Д. (2011). Хроніка ставропігійского братства, Львів.
Iсаевич Я.Д. (1966). Братства та їх роль в розвитку української культури XVI-XVIII ст., Київ.
Iсаевич Я.Д. (1970). Львівські видання XVI-XVIIIст. Каталог. Львів.
Исаевич Я.Д. (1976). Типография Михаила Слезки и ее роль в межславянских культурных связях. W Федоровские чтения 1973, Москвa, 52-54.
Каратаевъ И. (1881). Хронологическая роспись славянскихъ книгъ напечатанныхъ кирилловскими буквами 1491-1730. Санктпетербургъ.
Каратаевъ И. (1883). Описанiе славяно-русскихъ книгъ напечатанных кирилловскими буквами, Т. I (съ 1491 по 1652 г.). Санктпетербургъ.
Кириллические издания XVI века из коллекции Центральной Научной Библиотеки имени Якуба Коласа Национальной Академии Наук Беларуси. Каталог. (2017). Сост. Е.И. Титовец и др., Минск.
Максименко Ф.П. (1975). Кириличні стародруки українських друкрень, що зберігаються у львівських збірках (1574-1800). Львів.
Максимович М.A. (1880). Книжная старина южно-русская. W Собранiе сочиненiй. Т. 3, Кiевъ, 678-682.
Петров С.О., Бирюк Я.Д., Золотарь Т.П. (1958). Славянские книги кирилловской печати ХУ—ХУТП вв. Описание книг, хранящихся в Государственной публичной библиотеке УССР. Киев.
Строев П.М. (1836). Описание старопечатных книг, находящихся в библиотеке Ивана Никитича Царского. Москва.
Ундольский В.М. (1871). Хронологическiй указатель славяно-русскихъ книгъ церковной печати съ 1491-го по 1681-й г. Выпуск первый. Москва.
Шустова Ю.Э. (2009). Документы Львовского Успенского ставропигийского Братства (1586-1788). Источниковедческое исследование (=Россия и христианский Восток. Библиотека, Вып. 8). Москва.
Pobrania
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Prawa autorskie (c) 2018 Elpis
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa – Na tych samych warunkach 4.0 Miedzynarodowe.
Szczegółowe warunki licencji CC BY-SA (Uznanie autorstwa - Na tych samych warunkach) dostępne jest na stronie Creative Commons - link.
Autor musi wypełnić i przesłać na adres redakcji (elpis@uwb.edu.pl) uzupełnioną i podpisaną umowę autorską wraz z oświadczeniem o oryginalności artykułu i wkładzie autora w powstanie artykułu. Plik umowy do pobrania: TUTAJ
