Ideał życia monastycznego w Pouczeniach wielebnym mniszkom o tym, czego od nich wymaga życie monastyczne św. Teofana Pustelnika
DOI:
https://doi.org/10.15290/elpis.2019.21.10Ключевые слова:
św. Teofan Pustelnik, życie monastyczne, mnich, mniszka, duchowy lekarz, hezychazm, wspólnota monastycznaАннотация
Pouczenia wielebnym mniszkom o tym, czego od nich wymaga życie monastyczne to zbiór 20 kazań prawosławnego biskupa oraz archimandryty – św. Teofana Pustelnika (1815-1894). Wygłosił je w latach 1859-1864 do mniszek z różnych pustelni Diecezji Tambowskiej oraz Włodzimierskiej Rosyjskiego Kościoła Prawosławnego. Przewodnim tematem Pouczeń jest ukazanie celu i sensu życia monastycznego, zwłaszcza w jego wymiarze wspólnotowym. Pouczenia zawierają wiele odniesień do duchowości hezychastycznej, którą Teofan nie tylko sam praktykował, ale i wprowadzał w jej arkana swoje córki duchowe.W perspektywie zaleceń hezychastycznych w artykule została przedstawiona charakterystyka wewnętrznego i zewnętrznego życia mnichów i mniszek oraz pojmowanie wspólnoty monastycznej jako ikony Kościoła.
Скачивания
Библиографические ссылки
Behr-Sigel, E. (2008). Miejsce serca. Wprowadzenie w duchowość prawosławną. (A. Kocot, Tłum.). Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego.
Delfieux, P.-M. (2012). Jeruzalem. Księga Życia. Monastyczne Wspólnoty Jerozolimskie. (Miniszka jerozolimska, Tłum.). Ząbki: APOSTOLICUM.
Ewagriusz z Pontu (2007). Pisma ascetyczne. t. 1. (L. Nieścior, Oprac.). Tyniec: Wydawnictwo Benedyktynów.
Rupnik, M.I. (2003). Profetyzm życia konsekrowanego. (E. Dobrzelecka, B. Hylla, Tłum.). Kraków: Wydawnictwo Alleluja.
Saszko, I. (2014). „Rozświetlona przez Śiatłość Trójsłoneczną”. Relacja Theotokos do Osób Trójcy Przenajświętszej w tradycji
liturgicznej Kościoła Prawosławnego. Lublin: Prawosławna Diecezja Lubelsko-Chełmska.
Saszko, I. (2018). Maryja – Przewodniczka jaśniejąca Bogiem. Kraśnik: Wydawnictwo MASSA.
Filonenko, A. (2010). Bogoslovie obŝeniâ ievharističeskaâ antropologiâ. Koinonia 904(1), 175-190 [Филоненко, А. (2010). Богословие общения и евхаристическая антропология. Koinonia 904(1), 175-190].
Gugerotti, C. (2018). Nova lûdina: lìturgìjne êstvo. (A. Gladûk, Pereklad). Kiiv: Duh ì Lìtera [Гуджеротті, К. (2018). Нова людина: літургійне єство. (А. Гладюк, Переклад). Київ: Дух і Літера].
Hodr, G. (2006). Prizyv Duha. Cerkovʹ iobŝestvo. (D. Karateev, Perevod). Kiev: Duh ì Lìtera [Ходр, Г. (2006). Призыв Духа. Церковь и общество. (Д. Каратеев, Перевод). Киев: Дух і Літера].
Kìta, M. (2018). Cerkovnij posluh taêvangelʹsʹka svoboda. W: (K. Sìgov (red.). Svoboda. Avtoritet.. Služìnnâ. Uspensʹkì
čitannâ (s. 50-63). Kiiv: Duh ì Lìtera [Кіта, М. (2018). Церковний послух та євангельська свобода. W: (К. Сігов (ред.). Свобода. Авторитет. Служіння. Успенські читання (с. 50-63). Київ: Дух і Літера].
Levickij, S.A. (2011). Tragediâ svobody. Minsk: Izdatelʹstvo Belorusskogo Èkzarhata [Левицкий, С.А. (2011). Трагедия свободы. Минск: Издательство Белорусского Экзар-хата].
Mainardi, A. (2012) Vstreča s bratom. Ot uedineniâ k obŝeniû. W: K. Sigov (red.), Vstreča s bratom.Hristianskoe predanie meždu Vostokom i Zapadom. (s. 269-283). Kiev: Duh ì Lìtera [Майнарди, А. (2012) Встреча с братом. От уединения к общению. W: К. Сигов (ред.), Встреча с братом. Христианское предание между Востоком и Западом. (с. 269-283). Киев: Дух і Літера].
Malahov, V. (2010). Inoj i neinnoe v obŝenii, Koinonia 904 (1), 15-48 [Малахов, В. (2010). Иной и неинное в общении, Koinonia 904 (1), 15-48].
Pareys van M. (2018). Žittâ v bratnìj spìlʹnotì za Prepodobnim benediktom. W: K. Sìgov (red.), Svoboda. Avtoritet. Služìnnâ. Uspensʹkì čitannâ (144-161). Kiiv: Duh ì Lìtera [Прейс ван, М. (2018). Життя в братній спільноті за преподобним Бенедиктом. W: К. Сігов (ред.), Свобода. Авторитет. Служіння. Успенські читання (144-161). Київ: Дух і Літера].
Pelletier, A.-M. (2015). Žitʹ v obŝenii v sobornom duhe. W: K. Sigov (red.), Obŝenie-Communio-Koinonia: stoki, puti osmysleniâi
voploŝeniâ. Uspenskie čteniâ (s. 79-88). Kiev: Duh ì Lìtera [Пельтье, А.-М. (2015). Жить в общении в соборном духе. W: К. Сигов (ред.), Общение-Communio-Koinonia: стоки, пути осмысления и воплощения. Успенские чтения (с. 79-88). Киев: Дух і Літера].
Rovčan, V. (2014). Krestinočeskoj žizni. Uspenskij Vyšenskij monastyrʹ [Ровчан, В. (2014). Крест иноческой жизни. Успенский Вышенский монастырь].
Tertyšnikov, G. (1999) Svâtitelʹ Feofan Zatvornik i ego učenie ospasenii. Moskva: Pravilo Very [Тертышников, Г. (1999) Святитель Феофан Затворник и его учение о спасении. Мoсква: Правило Веры].
Varfolomìj, Patrìarh (2011). Vìč-na-vìč ìz Tajnoû. Pravoslavne hristiânstvou sučasnomu svìtì. (D. Morozova. Pereklad). Kiiv: Duh ì Lìtera [Варфоломій, Патріарх (2011). Віч-на-віч із Тайною. Православне християнство у сучасному світі. (Д. Морозова. Переклад). Київ: Дух і Літера].
Yannaras Ch. (2000). Cerkovʹ – sposob suŝestvovaniâ, silʹnyj pobeditʹsmertʹ. (A. Kostromin, Perevod). Pravoslavnaâ obŝina (58), 35-43 [Яннарас, Х. (2000). Церковь – способсуществования, сильный победить смерть. (А. Костромин, Перевод). Православная община (58), 35-43].
Yannaras Ch. (2003). Varìacìï na temu Pìsnìpìsenʹ. (S. Govrun, Pereklad). Kiiv-Lʹvìv: Duh ì Lìtera. Svìčado [Яннарас, Х.
(2003). Варіації на тему Пісні Пісень. (С. Говрун, Переклад). Київ-Львів: Дух і Літера. Свічадо].
Zatvornyk, Teofan (2007). Nahaduvannia vsechesnym monakhyniam pro te, choho vid nykh vymahaie chernetstvo. (M. Lemyk, Pereklad). Lviv: Svichado [Затворник, Теофан (2007). Нагадування всечесним монахиням про те, чого від них вимагає чернецтво. (М. Лемик, Переклад). Львів: Свічадо].
Загрузки
Опубликован
Как цитировать
Выпуск
Раздел
Лицензия
Подробные условия лицензии CC BY-SA (Атрибуция - на тех же условиях) доступны на веб-сайте Creative Commons - ссылка на сайт.
Автор должен заполнить и отправить в редакцию (elpis@uwb.edu.pl) заполненное и подписанное соглашение об авторских правах вместе с заявлением об оригинальности статьи и вкладе автора в статью. Скачать файл соглашения: ЗДЕСЬ